| Якщо їхати по шосе з Бродів на Львів, то відразу ж за Ясеновом погляд подорожніх привертає величний силует старовинного замку, який видніється на вершині гори. Це і є знаменитий колись в усій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок — гордість «Золотої підкови» замків України. В його ансамбль входить триповерховий палац, заїжджий двір, костел і парк.
У селі Підгірцях , одразу ж при дорозі, бачимо закинутий костел Святого Йосифа, збудований у вісімнадцятому столітті. Обов’язково зупиніться і огляньте його. Ця казкова пам’ятка без перебільшення могла би бути однією з окрас будь-якого європейського міста. Від костела алеєю, через яблуневий сад, що був колись частиною парку, потрапляємо в один з найгарніших українських замків. Підгорецький замок був споруджений у сімнадцятому столітті французьким інженером Бопланом. А триповерховий палац спорудив італієць Дель Аква. Цей замок більше схожий на палац, ніж на фортецю, і різко контрастує з суворими, войовничими форпостами Поділля. Уперше у 1445 р. згадане в актах Бродських дворище Батиїв у селі Підгірці. Можливо, це латинська назва укріплення на Підгорецькій горі.
У другій половині 17 — на початку 18 ст. село було власністю Конецпольських (1646—1682 рр.), Собєських (1682 — 1720 рр.). У 1720 р. від сина Яна ІІІ — Костянтина — замок разом з численними селами перейшов до Жевуських.
Серед багатьох господарів замку варто особливо згадати Вацлава Жевуського, який наприкінці 18 століття зібрав у замку велику колекцію цінних картин, книг, зброї, меблів. У палаці відбувались гучні забави з феєрверками та військовими парадами. Для численних гостей та їх слуг біля замку збудували корчму-заїзд, яка збереглася й дотепер. Підгорецький заїжджий двір має старий сонячний годинник.
Жевуські утримували також оркестр і театр, які розважали гостей. Працювала тут і друкарня.
Жевуський — батько відомий тим, що влаштував у замку алхімічну лабораторію, де намагався перетворювати неблагородні метали на золото.
На початку ХХ ст., коли власниками замку Сангушками була проведена ґрунтовна реставрація палацу, в ньому почав діяти музей. В 1940 р. Підгорецького замку було передано Львівському історичному музею. Під час Другої Світової війни споруда сильно постраждала, а після війни художні цінності були значною мірою знищені радянськими військовослужбовцями Золочівського гарнізону, а те, що залишилось, передали до львівських музеїв. В 1956 р. в замку сталася велика пожежа і від палацу залишились голі стіни. В 60-х рр. споруду відреставрували, проте ні плафонів, ні мармурових підлог відновити не вдалось.
Прикро, що цей єдиний на Україні королівський замок, радянська влада прирекла на знищення: спочатку вивезли до Ленінграда дивовижні скульптури, які прикрашають тепер Літній Сад, а згодом відкрили в замку обласний санаторій для хворих на туберкульоз. Лише вісім років тому тут розпочалися реставраційні роботи.
Справді неповторного вигляду архітектурному ансамблю в Підгірцях надає парк, в зелені якого ховаються замок, заїжджий двір та цілий ряд інших споруд. В давнину саме парк справляв на гостей значно сильніше враження, аніж замок.
Побудований на рівні найкращих зразків так званих «італійських» парків, він є найдавнішим і чи не єдиним в Україні парком такого типу.
Тут і досі збереглася стара липа, під якою відпочивав сам Богдан Хмельницький у період штурму цього замку.
Поблизу замку — невелика дерев’яна церква 18 ст. Щодо костелу, то його збудовано в 1752-1756 рр. за проектом самого Вацлава Жевуського. А в Пліснеську в монастирі зберігалися архіви, серед рукописів яких був твір самого Івана Вишенського «Літопис Підгорецького монастиря» та єдина відома копія твору Петра Могили «Книга душі».
Підгорецький замок виступив у ролі Лувра у кінофільмі «Три мушкетери».
Звичайно ж, замок має свого привида — Марисеньку — дружину Яна ІІІ Собеського або Білу Пані. Працівники музею кажуть, що не раз бачили її у палаці…
- це я десь вкрала. |
|
